Аерозольний апокаліпсис - міф чи реальність?

Ринок аерозольної продукції в Україні стоїть на порозі значних змін. Посилення контролю з боку державних органів, зокрема ДСНС та митниці, у поєднанні з неоднозначним трактуванням чинного законодавства гравцями ринку та окремими технічними перешкодами при імплементації рішень європейськими виробниками, створює значні ризики для імпортерів аерозолів. Розглянемо основні аспекти цієї ситуації.

Основним документом, що регулює обіг аерозольних розпилювачів в Україні, є Технічний регламент, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 21 лютого 2023 року. Ключові вимоги стосуються маркування: чіткої та незмивної інформації про безпеку продукту, а також нанесення знаку відповідності – "перевернутого епсилону" згідно додатку 2 до ТР. Однак, практика застосування цього регламенту виявила значні розбіжності між його буквальним тлумаченням та вимогами контролюючих органів.

На ринку представлено різноманіття аерозольної продукції. Аерозолі використовуються у різних сферах, що визначає широкий спектр їх застосування. Найбільш поширеними серед них є засоби у наступних сферах:

• Косметика: Лаки для волосся, дезодоранти, спреї для засмаги.

• Побутова хімія: Засоби для чищення, освіжувачі повітря,.

• Автохімія: універсальні мастила, очищувачі, фарби для автомобілів.

• Дезінфекційні засоби: Антисептики, інсектициди, дезінфектанти для поверхонь.

• Фарби та лаки: Спреї для фарбування, лакування меблів та інших поверхонь.

• Будівельна хімія: Клеї, герметики, піни.

До кожної з названих категорій аерозолів застосовуються вимоги щодо класифікації небезпеки, що визначаються Технічним регламентом класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції (Постанова КМУ № 539 від 10 травня 2024 року) та відповідними міжнародними стандартами (наприклад, GHS). Паспорти безпеки (SDS) містять детальну інформацію про властивості речовин, що входять до складу аерозолю, класифікацію небезпек, заходи безпеки тощо. Інформація паспорту безпеки щодо піктограм, сигнального слова, застережних написів є основою для правильного маркування. Також варто зауважити, що відносно кожного виду продукції можуть також застосовуватися спеціалізовані регламенти, як то мийних засобів, косметичної продукції чи дезінфекційних засобів, які визначають додатково свої вимоги до маркування.

На практиці ми бачимо, що виникають проблеми з трактуванням вимоги до "незмивного" маркування. Ринковий нагляд виявляє недоліки, зокрема, у використанні клейких стікерів, які вважаються такими, що можуть бути пошкоджені або змитими. Це призводить до конфліктних ситуацій та загрози заборони ввезення продукції. Оскільки Технічний регламент аерозольних розпилювачів  розроблено на основі Директиви Ради 75/324/ЄЕС від 20 травня 1975 року, яка не передбачала форми зображена форми зображення для «перевернутого епсилону», а вірніше «оберненого чи зворотнього», і на практиці європейські виробники почали застосовувати різні форми написання знаку відповідності (рис.1.).

Рисунок 1.

Офіційна відповідь МВС України на запит ТОВ "ООО Євротехстандарт" підтвердила обов’язковість знаку "перевернутого епсилону" з чіткими вимогами до розміру та форми (мінімальна висота 3 мм, відповідність Додатку 2 регламенту). Використаний символ визначений стандартом символів UNICODE за кодом «1D6C6». Підкреслено вимогу регламенту, що усі нанесені на аерозольний розпилювач дані повинні бути видимими, розбірливими і незмивними, а також що п.8 ТР визначає, що нанесення на аерозольний розпилювач маркувань та написів, які не відповідають значенню та формі символу згідно з додатком 2, забороняється.

Ряд компаній встигли адаптуватися до нових вимог регламенту, але й залишаються такі, що не встигли цього зробити. Наразі перед європейськими та іншими іноземними виробниками постає питання про заміну маркування знаку відповідності ТР аерозолів у формі «перевернутого епсилону» на форму, що має відповідати Додатку 2 ТР аерозолів в Україні, якщо такий символ має інше написання від провадженого на виробництві раніше. Чи підуть іноземні виробники на зустріч українським імпортерам щодо такої зміни, оскільки наявне маркування десятки років задовольняло всі інші ринки? Це питання ключова дилема для українських імпортерів та іноземних виробників, оскільки, як показує практика, маркування у вигляді стікерів є не припустимим для ринкового нагляду в Україні.

  Сучасна практика митного контролю та ринкового нагляду в Україні щодо аерозольної продукції створює значні труднощі для імпортерів. Поєднання жорсткого контролю з неоднозначним тлумаченням чинного законодавства, високі вимоги до маркування та можливість суб'єктивного тлумачення норм можуть призвести до затримки або заборони ввезення партій аерозолів. Це, у свою чергу, може спричинити дефіцит аерозольної продукції на ринку, а також значне зростання її вартості для споживача.

Здається необхідність відстоювання своїх прав це привід для виробників та імпортерів гуртуватися в професійні гільдії для відстоювання завищених вимог державних органів, однозначного тлумачення регуляторних вимог та усунення ризиків корупційної складової, що виникає під час перевірок.

Імпортерам варто ретельно готуватися до перевірок продукції в обігу та при перетині контролю, враховувати всі нюанси законодавства та бути готовими до можливих судових розглядів для захисту своїх інтересів. Без кардинальних змін у підходах до контролю та більш чіткого трактування вимог регламенту, ризик колапсу ринку імпортних аерозолів залишається досить високим. Іноді завищені вимоги ринкового нагляду в Україні можуть створювати зайві перешкоди для вільного обігу продукції.

Так і хочеться завершити фразами регламенту: "Надзвичайно займистий аерозоль. Не розпилювати біля відкритого полум’я та іншого джерела запалювання. Ємність під тиском. Може вибухнути під час нагрівання".

Сподіваємося, що аерозольного колапсу на ринку України вдасться уникнути і аерозолі не будуть вибухати , як і їх імпортери (в моральному чи аморальному сенсі).